Мати, що виховала дочок для вічності

Софія назвала своїх трьох дочок на честь трьох найголовніших чеснот -- Віри, Надії і Любові -- і виховала їх у твердій християнській вірі. Коли про це дізналася влада, дівчаток -- ще зовсім юних -- почали примушувати зректися Христа, і кожна з них, попри страх, залишилася непохитною на очах у матері, яка сама підбадьорювала їх до останньої миті. Поховавши дочок, Софія невдовзі померла від горя біля їхньої могили. Ця історія стала одним із найбільш шанованих у слов’янській традиції прикладів материнської віри, переданої дітям сильнішою за страх смерті.