А — Азъ

Азъ — перша літера старослов’янської азбуки і початок давнього слов’янського письма. Її звучання відповідає сучасній літері «А», а назва пов’язана зі значенням «я». У традиції азбучної молитви й навчального читання Азъ нагадує, що слово починається з особистої відповідальності людини перед Богом. Це не лише знак звуку, а й символ початку: першого кроку до читання, молитви, пізнання і духовного самовизначення. У церковних рукописах літера могла прикрашатися як ініціал, відкриваючи текст і задаючи йому урочистий тон. Тому Азъ поєднує в собі простоту першої літери та глибоку пам’ять про книжну культуру давньої Церкви.