Житіє і пам’ять
Ще за часів свого попередника, патріарха Митрофана, святитель Олександр був вікарним єпископом і брав участь у протистоянні вченню єретиків, які спотворювали церковне вчення.
Ставши Патріархом Константинопольським, він очолював Церкву в період після Першого Вселенського собору (325 рік), відстоюючи православне сповідання віри в часи боротьби з аріанською єрессю.
Церква згадує його 30 серпня за новим стилем разом із патріархами Іоанном IV Постником (582–595 рр.), укладачем покаянного номоканону, та Павлом Новим (780–784 рр.), який очолював Константинопольську Церкву за часів іконоборницького імператора Лева IV.